За секретними даними Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР, тих, хто в різноманітних документах у графі "національність" пише "українець", — 86 мільйонів. Офіційна ж статистика засвідчує лише близько 50 мільйонів, з них в Україні — 37,2 мільйона, у країнах Америки, Австралії, Західної та Східної' Європи — понад 5 мільйонів, ще 7 мільйонів — у країнах СНД і Прибалтики.

Найбільше їх (майже 4,4 мільйона) проживає на території Російської Федерації, 900 тисяч — у Казахстані, 620 тисяч — у Молдові, 300 тисяч — у Бєларусі, 200 тисяч — у Прибалтиці, понад 100 тисяч — в Узбекистані та Киргизстані. Сьогодні в Магаданській області українці складають 16% населення, в Ямало-Ненецькому національному окрузі — близько 18%, у місті Кишиневі — близько 14%, в Кустанайській області — 17%. А як не згадати, що 1926 року в Шмаковському районі Владивостоцького округу українці складали 67%, у Чернігівському — 70%, в Калінінському районі Хабаровського краю — 75%.

А що вже казати про такі українські оази (правда, на жаль, жорстоко випалені асиміляційними суховіями), як Берестейщина в Бєларусі, Кубань чи Зелений Клин у Росії, Казахстан і Середня Азія! З великим болем змушені констатувати, що українці на території колишнього СРСР, чи, як ще їх називають, східна діаспора, практично нічого не мають для задоволення своєї духовности — навчальних закладів, кіно, театру, телебачення. Адже навіть на етнічних українських землях (Кубань, Зелений Клин), а також у прилеглих до України районах Білгородської, Брянської, Воронезької, Курської та Ростовської областей, де українці становлять значний відсоток серед усіх жителів, ще напередодні другої світової війни були повністю ліквідовані і досі не поновлені українські школи, припинено видання української періодики, що призвело до посилення асиміляції.

Тим часом як у Західній Європі, Північній та Південній Америці, Австралії, приміром, у 1972—1974 роках друкувалося 477 різних українських видань, зокрема 217 — у США, 116 — у Канаді. З них 2 виходили щоденно, 33 — потижневе, 70 — щомісячно, 55 — щоквартально, 205 видань були періодичні.

Значних успіхів досягли зарубіжні українці в розвитку багатьох актуальних напрямів наукового українознавства і народознавства. Велику роботу ведуть зокрема Наукове товариство імені Тараса Шевченка в Торонто й Українська вільна академія наук у Вінніпегу (Канада), Центр українознавчих студій при Гарвардському університеті (США), Український вільний університет у Мюнхені (ФРН), Європейський відділ Наукового товариства імені Тараса Шевченка і Головна редакція енциклопедії українознавства в м. Сарселі поблизу Парижа (Франція), Наукове товариство імені Тараса Шевченка (Австралія).

І тільки тепер, коли Україна робить перші, але впевнені кроки по розбудові своєї державности на шляху до політичного, духовного, економічного відродження, наші стосунки з обома діаспорами стали міцнішати, наповнюючись вагомим змістом. Лише протягом двох останніх років в Україні відбулися світового рівня конгреси Міжнародної асоціації україністів. Світової федерації українських лікарських товариств, фестиваль української поезії "Золотий гомін", симпозіум "Голодомор— 33" тощо. Створено Міжнародну школу україністики для підготовки молодих політологів, триває обмін студентами вузів, стажування науковців. Перший набір студентів розпочала відроджена Києво-Могилянська академія зі статусом університету, програма якої складена з урахуванням досвіду зарубіжних вузів і передбачає активну участь у викладацькій діяльності вчених діаспори.

Україна налагодила тісні зв'язки з багатьма національними українськими товариствами в різних регіонах колишнього СРСР. Серед них найвідоміші товариства імені Т.Г.Шевченка в Санкт-Петербурзі, "Славутич" у Москві, "Дніпро" в Ризі, асоціація українців у Бєларусі "Ватра", "Кобзар" в Уфі, українське земляцтво в Естонії, товариство "Зелений Клин" у м. Спаськ-Дальний Приморського краю, громада українців Литви тощо.

Для зміцнення зв'язків з українськими громадами за межами республіки, подальшої консолідації всіх наших братів і сестер та надання допомоги у задоволенні їхніх духовних потреб 22—23 січня ц.р. у давньому Києві було проведено 1 Конгрес українців незалежних держав колишнього СРСР. Всесвітній форум українців проводиться 21— 24 серпня у місті Києві в Палаці культури "Україна". На ньому репрезентовані українські культурні товариства, релігійні конфесії, об'єднання й спілки з-поза меж України, а також делегації з усіх областей України. Всього — 750 осіб.